WeBible

1 - Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.

2 - Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.

3 - А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влений, і на розраду.

4 - Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.

5 - Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.

6 - А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?

7 - Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?

8 - Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?

9 - Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!

10 - Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!

11 - І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.

12 - Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!

13 - Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.

14 - Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!

15 - Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.

16 - Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“ на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.

17 - Ти дякуєш добре, але не будується інший.

18 - Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.

19 - Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!

20 - Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!

21 - У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.

22 - Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.

23 - А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?

24 - Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,

25 - і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“

26 - То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!

27 - Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!

28 - А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!

29 - А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.

30 - Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!

31 - Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!

32 - І ко́ряться духи пророчі пророкам,

33 - бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру.

34 - нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.

35 - Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!

36 - Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?

37 - Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!

38 - Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!

39 - Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!

40 - Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!